Країна ввічливості та доброти.
среда, 2 апреля 2014 г.
Як виховати ввічливу дитину
Це необхідна інформація для батьків
Ввічливість - одна з найважливіших якостей культурної людини. Не маючи навичок ввічливого спілкування, важко справити хороше враження на оточуючих. Тому батьки намагаються прищепити дитині ввічливість з ранніх років. Деякі діти легко засвоюють ці норми, а деяким це дається важко. Чому так відбувається і як виховати дитину ввічливою людиною?
Що таке «ввічливість»?
Що таке «ввічливість»?
З тим, що ввічливість - це дуже важливо, мало хто посперечається. Багато батьків у своїх мріях представляють своїх 3-4-річних карапузів справжніми маленькими «леді» і «джентльменами». Що ж батьки розуміють під словом «ввічливість»? Мами: «Мені хотілося б, щоб син частіше користувався «чарівними» словами: добрий день, до побачення, дякую, будь ласка. У кожного з батьків є свій образ того, якою має бути їхня дитина, щоб вважатися ввічливим малюком. А що таке «ввічливість» для вас? І яке з «чарівних» слів ви вважаєте головним? Зрозумівши це, ви зможете вибудувати виховну лінію поведінки.
Ввічливість, що зростає разом з дитиною
Ввічливість, що зростає разом з дитиною
Коли можна починати прищеплювати маляті норми ввічливості? Хтось із батьків упевнений, що цю якість потрібно виховувати з пелюшок, а хтось і про 4-річного карапуза скаже, що він «ще не здатний цього зрозуміти». Насправді, більш праві прихильники «пелюшкового» підходу, і ось чому. Дитина з найперших днів живе і виховується в певному середовищі, і, як губка, вбирає його особливості. Шлях, який проробляє дитина за перший рік життя, воістину величезний: від крихітного нетями до чоловічка, здатного спілкуватися і знаходити контакт з оточуючими його людьми. І саме в цей час закладаються перші норми ввічливості. Як же це відбувається, адже дитині поки що неможливо їх пояснити?
Вона їх засвоює, бачачи, як спілкуються між собою і з нею її рідні люди. Якщо в родині ввічливий і поважний стиль спілкування, то він є звичним для дитини з перших місяців життя. У цьому випадку і «чарівні» слова з'являться в лексиконі дуже рано. Ці слова з'являться природно, без читань лекцій та педагогічних навіювань. І на запитання «Як ви змогли виховати дитину такою ввічливою?» батьки або відповідають, що вона «якось сама» такою стала, або скажуть, що «ми самі так себе ведемо, тому і малюк за нами тягнеться».
Якщо в сім”і не вживають «чарівні» слова, то дитина не знає іншого спілкування між дорослими, а приймає за норму вульгарно-агресивний характер розмов. Загальновживані «чарівні» слова замінюються або сленговими «кльово», «супер», або не вживаються взагалі. І в цьому випадку ввічливість сама собою не з'явиться. Можливо, батьки коли-небудь задумаються над тим, чому дитина не вміє вітатися, прощатися і говорити «дякую». І тоді, швидше за все, її будуть примушувати до цього «силовими» методами, замість того, щоб поміняти щось у своїй поведінці. А коли мама почує з вуст карапуза: «Ану дай мені швидко ту іграшку, а то влетить!» замість фрази «дай, будь ласка», то швидше насварить його, замість того, щоб задуматися, чому саме така форма звернення обрана дитиною.
Малеча - як глина: що зліпиш, то й буде. Якщо ви коли-небудь займалися відливанням з гіпсу, то можете згадати просту річ. Якщо у вас в руках гумовий шаблон у вигляді зайчика, то, як не старайся, ведмедик з гіпсу не вийде. Так от «шаблон» - це стиль стосунків у сім'ї, а рідкий «гіпс» - це дитина. Який шаблон, такий вийде і виливок. Тому перший і головний етап у вихованні ввічливості дитини - це демонстрація їй правильного прикладу дорослими.
«Чарівні» слова
Наступний етап - це поява в лексиконі ввічливих слів. Після того, як дитина починає активно набирати «словник», вони незабаром з'являються в мові. Але відбувається це тільки в тому випадку, якщо малюк їх чує від оточуючих. В іншому випадку чекати їх можна буде ще дуже довго. Вже 1,5-2-річні малюки можуть вимовляти ці слова. Яким же словам варто навчити дитину в першу чергу? Звичайно, це слова вітання, і, перш за все, слова «добрий день». Звичайно, полегшене «привіт» набагато легше, але після 3 років потрібно навчити малюка саме словам «Доброго ранку, дня та вечора». Ці слова - одні з основних. Говорячи їх, ми позначаємо, що той, кому ми їх адресуємо, існує для нас, ми бажаємо йому добра і здоров'я.
Також потрібно навчити малюка словам «будь ласка», «дякую», «вибач», «до побачення». Це мінімум, який повинен бути в лексиконі трирічки: дитина повинна знати, коли застосовуються ці слова, і вміти правильно їх використати. Звичайно, маляті знадобляться ваші підказки. Далі лексикон ввічливих слів повинен розширюватися. Дуже добре, якщо 6-річна дитина може назвати і правильно застосувати 10-15 ввічливих слів та виразів.
Ці нечемні трирічки!
Ці нечемні трирічки!
Закріплення норм ввічливої поведінки починається лише у віці близько 3 років. Дитина, що переживає «кризу 3 років», може тимчасово стати зовсім неввічливою, поводити себе капризно, а часом агресивно з оточуючими. В цей час малюк постійно «перевіряє» батьків: а чи дійсно не можна те, що не можна? Це відбувається не через «капризи» або «зіпсований характер», а тому, що маляті необхідно накреслити «карту місцевості». У цей важливий період він позначає для себе межі дозволеного і недозволенного. Як це пов'язано з ввічливістю? Безпосередньо!
Саме цей період є сприятливим для того, щоб навчити малюка свідомо користуватися ввічливими словами і демонструвати ввічливу поведінку, тому що вона якраз і пов'язана з «кордонами» допустимого. І в цей період може закріпитися як ввічлива, так і некультурна поведінка. Багато чого залежить від позиції батьків. Для того щоб дитина засвоїла норми ввічливості, потрібно незмінно і однаково реагувати на небажану поведінку. І, головне, потрібно відзначати похвалою ті випадки, коли дитина поступає правильно.
Так як «неввічливих» ситуацій буває багато, потрібно набратися терпіння. Якщо ж поведінка то засуджується, то «спускається на гальмах», у дитини не формується чіткої межі, і норми ввічливості так і можуть залишитися нестійкими на довгий час.
Дошкільний етикет
Дошкільний етикет
Дитина, переступивши межу в 4 роки, починає відноситися до норм ввічливості все більш усвідомлено. Приклад батьків продовжує залишатися одним з головних «напрямків» в цьому віці. Але дитина перестає бути «пасивним» учасником процесу. Тепер вона критик, суддя. У старшій групі дитячого саду час вільної гри. Крізь загальний шум раз у раз лунають дитячі голоси: «А Віра мене вдарила, і вибачатися не хоче!», «А я Колі м'ячик дала, а він мені «спасибі» не хоче говорити». Вигуки маленьких «ябід» лунають кожну хвилину... Чому ж діти так охоче помічають промахи інших і не бачать свої? Чому вони так нещадно критичні до своїх одногрупників, але самі забувають про елементарну пристойність?
Тому що в їхньому житті настав дуже важливий етап: вони вчаться оцінювати поведінку інших з точки зору засвоєних ними етичних норм . Підходячи до вихователя або батьків з інформацією про те, що хтось зробив щось не так, малюк бажає знати, чи правильно він засудив цю поведінку. І якщо дорослий підтверджує його правоту, то проходження цих норм буде закріплюватися в поведінці самого малюка. Якщо ж дорослий говорить: «Відчепися!» або «Не будь ябідою!», то малюк не отримує відповіді на своє питання, а значить не розуміє, як варто себе вести.
Поки дитині 4-5 років, батькам може здаватися, що вона веде себе навіть менш ввічливо, ніж в 2-3 роки, як ніби він «забула» всі навички ввічливості. Але це не так. Якщо в 2-3 роки ввічливість була копіюванням стилю спілкування дорослих, то тепер маленькій людині потрібно пропустити ці норми «через себе», через свою свідомість. Тому і настає період тимчасової «втрати» ввічливості. Не хвилюйтеся, далі настане новий етап. Ближче до шести років дитина починає застосовувати норми ввічливості усвідомлено.
Звичайно, деякі норми закріплюються і раніше, але найблагоприємніший час для цього - кінець п'ятого року життя - початок шостого. Дитині важливо, що подумають про неї навколишні, тому вона намагається справити хороше враження. У малюків нарешті з'являються ті самі риси маленьких «леді» і «джентльменів». Звичайно, успіхи дитини потрібно помічати і хвалити, адже їй важливо знати, що вона рухається в правильному напрямку. А якщо вона помилилася чи забула якесь правило ввічливості, потрібно лише тактовно (і чемно!) нагадати про нього.
Джерело: http://mama-tato.com.ua/article/a-1637.htmlпятница, 8 ноября 2013 г.
Для чого потрібно бути вихованим?
Відповіді дорослих людей.
Чи згодні ви?
Ответ:
Вихованим потрібно бути томущо деяким твоїм друзям непобається твоя поведінка ось наприклад це: плювання, штовхання, дразнилка, навіть держати дівчинку за косу.Для всі щось неподобається!Але запамятай! потрібно бути вихованим!Томущо ти людина а людей поганих недооцінюють і нелюблять!А потім ще й жалують а ви получаєте так запамятайте потрібно бути вихованим в будь якому разі!!!
Источник: http://znanija.com/task/171804
2 вариант решения:
чому потрібно бути вихованимОтвет:
Вихованим потрібно бути перш за все для себе. нікому не подобається, коли при тобі плямкають, блює, виробляють звуки з інших місць ... Завжди краще перебувати з людиною вихованим. Якщо ти вихований - тобі це допоможе і в особистому житті, і в трудовій. З тобою просто буде приємно спілкуватися стороннім людям.
Источник: http://znanija.com/task/171466
3 вариант решения:
Чому потрібно бути вихованим?
Ответ:
Вихованість.Кожен із нас зустрічався з цим поняттям не один раз у своєму житті.Але що ж таке вихованість? І чому вона нам потрібна?
Вихованість-це загальні норми, вимоги поведінки, яких потрібно дотримуватись.Це не є зовнішній вигляд чи матеріальний стан, це людські манери, ставлення до інших людей. Своєю поведінкою ми показуємо наскільки ми поважаємо оточуючих, та в першу чергу до себе!Всім нам приємно, коли друзі чи незнайомі люди до нас відносяться з повагою, але ми самі часто не задумуємося чи поважаємо інших. Адже роблячи комусь боляче, робимо боляче собі. Народна мудрість говорить: "Гостре словечко коле сердечко " чи "Добрим словом мур проб’єш, а поганим і в двері не ввійдеш". Український народ з давних-давен знав, що означає бути вихованим та ввічливим. Але чому ми не знаємо цього тепер?
Вихованість-норма поведінки. А що таке норма? І взагалі, що є цілком нормальним для одного, може бути понад міру іншому.Тому поняття як норми не є однозначним.
І всетаки тільки за допомогою чемності та вихованості можна добитись визнання людей. А рано чи пізно, воно нам всеодно знадобиться. Це має велике значення в нашому житті.
Источник: http://znanija.com/task/195383
4 вариант решения:
Чому потрібно бути вихованим?Ответ:
Вихованим потрібно бути перш за все для себе. нікому не подобається, коли при тобі плямкають, блює, виробляють звуки з інших місць ... Завжди краще перебувати з людиною вихованим. Якщо ти вихований - тобі це допоможе і в особистому житті, і в трудовій. З тобою просто буде приємно спілкуватися стороннім людям.
Источник: http://znanija.com/task/175492
5 вариант решения:
чому потрібно бути вихованимОтвет:
Вихованим потрібно бути перш за все для себе. нікому не подобається, коли при тобі плямкають, блює, виробляють звуки з інших місць ... Завжди краще перебувати з людиною вихованим. Якщо ти вихований - тобі це допоможе і в особистому житті, і в трудовій. З тобою просто буде приємно спілкуватися стороннім людям.
Источник: http://znanija.com/task/171428
6 вариант решения:
чому потрібно бути вихованим?Ответ:
Вихованим потрібно бути завжди і за будь-яких умов перш за все для себе. Це формує характер людини, закладається ще в дитинстві і потім допомагає людині визначити своє місце в суспільстві і коло свого спілкування, свій ареал. У колективі з вихованим людиною будуть більше спілкуватися, він буде користуватися більшою популярністю, до нього будуть випробовувати більший інтерес, ніж до вихованої особистості. Як правило, ввічливі, ввічливі, тактовні люди отримують від життя більше.Хто такий вихована людина? Це людина з високими моральними цінностями, який вміє завжди тримати себе в руках у різних життєвих ситуаціях, не дозволяє собі зриватися і тому комунікабельний і приємний для суспільства. Вихованим треба бути і в спілкуванні, і до прийняття їжі. І з людьми старшого покоління, і з дітьми.
Источник: http://znanija.com/task/178614
понедельник, 21 января 2013 г.
ДОБРОТА І ВВІЧЛИВІСТЬ – ШЛЯХ ДО НЕПЕРЕМОЖНОСТІ
Одного разу до Вчителя прийшов юна
— Навіщо тобі це? — запитав Учитель.
— Хочу стати сильним і непереможним.
— Тоді стань ним! Будь добрим з усіма, ввічливим і уважним. Доброта і ввічливість принесуть тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, а отже — сильним. Уважність допоможе тобі помічати найменші зміни, це дасть можливість уникати конфліктів, а отже, виграти поєдинок, не починаючи його. Якщо ж ти навчишся запобігати конфліктам, то станеш непереможним.
— Чому?
— Тому що тобі ні з ким буде змагатися.
Юнак пішов, але через кілька років знову повернувся до Вчителя.
— Що тобі потрібно? — запитав Мудрець.
— Я прийшов поцікавитися вашим здоров’ям і дізнатися, чи не потрібна Вам моя допомога…
І тоді Вчитель узяв його учнем.
©”Здоров’я і довголіття” №44 за 2011 р.
среда, 31 октября 2012 г.
Афоризми ввічливості видатних людей.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)